22 березня 2024 року Кабінет Міністрів України ухвалив постанову, якою затверджено Критерії оцінки допустимості державної допомоги суб’єктам господарювання, діяльність яких пов’язана з використанням об’єктів портової інфраструктури (далі – Критерії).

Антимонопольний комітет України розробив ці Критерії з урахуванням норми вторинного законодавства acquis ЄС, а саме: Регламенту Комісії (ЄС) від 17.06.2014 № 651/2014 про визнання окремих категорій допомоги сумісними з внутрішнім ринком при застосуванні статей 107 та 108 Договору про функціонування Європейського Союзу.

Критерії створюють на національному рівні чітке нормативно-правове визначення правил та підходів до оцінювання допустимості державної допомоги суб’єктам господарювання, діяльність яких пов’язана з використанням об’єктів портової інфраструктури. Також забезпечують імплементацію відповідних положень Угоди про асоціацію між Україною та ЄС та сприяють дотриманню принципу правової визначеності під час реалізації повноважень Комітету як Уповноваженого органу щодо оцінки допустимості державної допомоги.

Відповідно до ухваленого проєкту до категорій отримувачів державної допомоги належатимуть суб’єкти господарювання, які одночасно відповідають двом ознакам:

• не перебувають у скрутному становищі;
• здійснюють господарську діяльність із використанням об’єктів портової інфраструктури.

При цьому державна допомога повинна мати стимулюючий ефект та спрямовуватись отримувачем на чітко визначений перелік витрат. Зокрема це:

• інвестиції для нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту та технічного переоснащення інфраструктури порту;
• інвестиції для нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту та технічного переоснащення інфраструктури доступу до інфраструктури порту;
• експлуатаційне днопоглиблення.

Важливим є те, що Критерії передбачають перелік недопустимих витрат, а саме:

• витрати, пов’язані з діяльністю, що не відноситься безпосередньо до транспорту, включаючи промислові виробничі потужності, що діють у порту, офіси чи магазини, а також портові надбудови;
• витрати на відшкодування будівництва, встановлення чи модернізацію інфраструктури заправки та підзарядки в портах, що постачає судна викопним паливом, таким як дизель, природний газ, у газоподібному (стиснений природний газ) і зрідженому стані (скраплений природний газ), а також скраплений нафтовий газ.

Критерії визначають максимальний розмір державної допомоги, яка може надаватися, та спосіб розрахунку сукупного розміру державної допомоги. Окрім цього, проєктом пропонуються також такі вимоги: нове будівництво, реконструкція, капітальний ремонт, технічне переоснащення, експлуатація та/або оренда інфраструктури порту здійснюється суб’єктами господарювання, що визначаються на конкурентній, прозорій та недискримінаційній основі; доступ до інфраструктури порту має бути відкритим для всіх суб’єктів господарювання, які здійснюють або планують здійснювати свою господарську діяльність у порту, та надаватися на прозорій і недискримінаційній основі; після прийняття рішення про надання державної допомоги, надавач державної допомоги на власному офіційному вебсайті здійснює публікацію, в якій зазначає усю інформацію про таку допомогу.

Ці Критерії не лише сприятимуть гармонізації українського законодавства з європейськими стандартами, але й стабільному розвитку портового сектору. Найважливіше, що вони встановлюють рамки для прозорої та ефективної оцінки допустимості державної підтримки, що забезпечить зацікавленість іноземних інвесторів українськими портами та підтримає їхній розвиток і модернізацію.