Спотворення конкуренції
Вибіркова економічна перевага зміцнює позицію бенефіціара щодо конкурентів, тоді як інші суб'єкти господарювання повинні самостійно шукати ресурси для покриття своїх витрат. Тому звичайним наслідком вибіркової переваги є те, що вона спотворює конкуренцію. Той факт, що розмір допомоги є низьким або суб'єкт господарювання-одержувач є невеликим, саме по собі не виключає спотворення конкуренції.
У світі державної допомоги спотворення конкуренції не повинно бути реальним. Досить того, що перевага може потенційно спотворити конкуренцію. Як правило, такий ефект має місце в лібералізованих секторах.
Іншими словами, не можна стверджувати, що державна допомога відсутня, оскільки даний суб'єкт господарювання не стикається з фактичною конкуренцією, незважаючи на діяльність у лібералізованому секторі.
Оскільки юридичні або природні монополії загалом дуже рідкісні, зазвичай вибіркова економічна перевага спотворює конкуренцію.
Однак можливе спотворення конкуренції виключається, якщо отримуються наступні кумулятивні умови:
- на послугу поширюється правова монополія (створена відповідно до законодавства ЄС);
- правова монополія не тільки виключає конкуренцію на ринку, а й ринок, оскільки виключає будь-яку можливу конкуренцію, щоб стати ексклюзивним надавачем відповідної послуги;
- послуга не конкурує з іншими послугами; і
- якщо надавач послуг працює на іншому (географічному чи товарному) ринку, відкритому для конкуренції, перехресне субсидіювання має бути виключене. Для цього потрібно використовувати окремі рахунки, розподіл витрат та доходів належним чином, а державне фінансування, яке надається на послугу, що підпадає під дію правової монополії, не може принести користь іншій діяльності.
Наприклад, залізничні мережі, як правило, не спотворюють конкуренцію. Однак робота в таких мережах повинна підлягати окремому аналізу щодо спотворення конкуренції.
Водночас, спотворення конкуренції саме по собі не означає, що цей захід кваліфікується як державна допомога. Слід зазначити, що це спотворення конкуренції (існуючої чи потенційної) може вплинути на торгівлю між Україною та Державами-Членами ЄС. Фактично, захід відповідає цьому критерію, якщо конкуренція зазнає впливу на внутрішньому ринку ЄС, а не лише в межах України.
Не існує єдиної, точної формули для визначення того, чи відповідає захід цьому критерію. Кожна справа має оцінюватися в кожному конкретному випадку з урахуванням конкретних обставин.
Детальніше про тлумачення впливу на конкуренцію в Європейському Союзі див. Розділ 6 Повідомлення Комісії щодо поняття державної допомоги, згаданого у статті 107 (1) Договору про функціонування Європейського Союзу (Поняття допомоги).