Повернення державної допомоги

Поняття повернення

Якщо Антимонопольний комітет України (АМКУ) прийняв негативне рішення щодо незаконної допомоги, яка вже була виплачена, або про зловживання  допомогою, то він вимагає від надавача допомоги повернути допомогу з відсотками від одержувача.

Повернення державної допомоги - це не покарання (санкція), а, скоріше, логічний наслідок висновку, що вона є незаконною та недопустимою, або вона була використана з іншою метою, ніж та, що була погоджена АМКУ. Тому метою повернення є усунення невиправданої переваги, наданої компанії, та відновлення ринку до його стану перед наданням допомоги. Виплачуючи незаконну допомогу або допомогу, якою зловживали, її отримувач втрачає перевагу, якою він користувався перед конкурентами.

У разі незаконної допомоги, рішення АМКУ про повернення коштів можна уникнути, якщо надавач успішно доведе, що цей захід є допустимим за ЗДД.

Процедура повернення

Підставою для повернення є рішення АМКУ, направлене надавачам державної допомоги та одержувачам державної допомоги.

Рішення АМКУ підлягає негайному виконанню.

Надавач допомоги повинен вжити всіх необхідних заходів для повернення допомоги від одержувача та повинен повідомляти АМКУ про хід виконання повернення у термін, встановлений рішенням АМКУ. Загальний термін повернення допомоги не повинен перевищувати 6 місяців після публікації рішення АМКУ.

Якщо отримувач допомоги та/або надавач допомоги, не виконує рішення про повернення, АМКУ може подати позов про скасування адміністративного рішення про надання державної допомоги та про повернення такої державної допомоги. Позов подається до окружного адміністративного суду м. Києва, де знаходиться головний офіс АМКУ. Звернення до суду не зупиняє нарахування відсотків на повернення

Відсоток повернення

Для усунення будь-яких переваг, пов’язаних з недопустимою допомогою, допомога, що підлягає поверненню, включає відсотки з дати, коли допомога була в розпорядженні одержувача, до дати її повернення.

 Відсоткова ставка повернення встановлюється на основі методології, встановленої АМКУ.

Неможливість повернення допомоги

Економічне становище одержувача не може впливати на зобов’язання щодо повернення допомоги. Той факт, що суб'єкт господарювання перебуває у фінансових труднощах або навіть є неплатоспроможним, не є доказом того, що повернення неможливе, якщо тільки воно не було ліквідованим та жодні активи не є такими, які можна повернути. Крім того, допомогу неможливо повернути там, де одержувач вже перестав існувати, без будь-якого правового та економічного правонаступника. 

Строк давності

Повноваження АМКУ наказувати про повернення допомоги поширюються на строк позовної давності у 10 років. Це означає, що АМКУ не може наказати повернення через 10-річний період. Строк позовної давності починається з дня, коли незаконна допомога надається одержувачу, або як індивідуальна допомога, або як допомога за програмою допомоги.

У випадку з програмою допомоги строк позовної давності не починається з дати прийняття її правової основи, а з моменту надання індивідуальної допомоги за цією програмою.

Строк давності зупиняється на час оцінки відповідного повідомленням та/або справи про державну допомогу АМКУ.

<= Контроль державної допомоги <= Процедурні правила