Угода про Асоціацію між Європейським Союзом та його Державами-Членами, з одного боку, та Україною, з іншого боку(Угода про Асоціацію), яка набула чинності 1 вересня 2017 року, вимагає від України прийняття законодавства щодо контролю за державною допомогою протягом трьох років з дати набуття чинності Угодою про Асоціацію.

Крім того, Угода про Асоціацію вимагає, щоб українська влада проводила оцінку будь-якої державної допомоги на основі критеріїв, що виникають із застосування правил конкуренції, що застосовуються в ЄС, зокрема статті 107 Договору про функціонування Європейського Союзу та інтерпретаційні акти, прийняті установами ЄС, включаючи відповідну юриспруденцію Суду ЄС.

Щоб виконати вищезазначене положення, Україна прийняла Закон про державну допомогу суб'єктам господарювання у 2014 році, який набув чинності 2 серпня 2017 року. ЗДД не застосовується до сільського та рибного господарства.

Закон про державну допомогу визначає основні принципи, що випливають з Договору про функціонування Європейського Союзу (ДФЄС), а також із вторинних норм закону ЄС про державну допомогу. ЗДД надає Антимонопольному комітету України (АМКУ) необхідні повноваження для контролю за державною допомогою.

До повноважень АМКУ у сфері державної допомоги належать, зокрема:

• розгляд повідомлень про нову та чинну державну допомогу;
• збір та аналіз інформації про надану допомогу;
• надання рекомендацій надавачам допомоги, з метою узгодження заходів допомоги;
• надання пояснень щодо того, як слід застосовувати закон про державну допомогу;
• прийняття рішень про державну допомогу (про допустимість допомоги);
• визначення процедурних норм.

• поняття державної допомоги,
• цілі, для досягнення яких може бути надана державна допомога, незважаючи на загальну заборону,
• форми допомоги,
• механізм та процедури централізованого контролю за державною допомогою,
• права та обов'язки зацікавлених сторін.

Забезпечення того, щоб надання допомоги в Україні стало предметом контрольних механізмів, жодним чином не повинно сприйматися лише як наслідок міжнародних зобов'язань.

Насправді, такі механізми, швидше, слід сприймати як необхідні в контексті побудови сучасної ринкової економіки та забезпеченні більш ефективних бюджетних витрат на основі об'єктивних правил. Таким чином, положення про державну допомогу розроблені таким чином, щоб гарантувати, що надавач розсудливо використовує державні ресурси для сприяння реалізації бажаної економічної та соціальної політики.

<= Контроль державної допомоги <= Основні принципи державної допомоги