В Україні діє законодавство про контроль за державною допомогою.
Це законодавство наразі перебуває у процесі приведення у повну відповідність із правилами ЄС, як того вимагає Угода про Асоціацію, з метою гармонізації української правової системи із законодавством ЄС. Гармонізація є вимогою для зміцнення та поглиблення співпраці між Україною та ЄС.
Законодавство щодо контролю допомоги в Україні та в ЄС грунтується на двох основних елементах, а саме:
Однак, оскільки законодавство ЄС про державну допомогу грунтується не лише на нормативних актах, а й на рішеннях Європейської Комісії та рішеннях Європейських судів, Законодавство ЄС про державну допомогу є дуже комплексним і не може бути легко відтворене у правовій системи країн, що не є членами ЄС.
Отже, положення Угоди про Асоціацію передбачають, що при застосуванні правил державної допомоги слід використовувати тлумачення на основі критеріїв, що випливають із застосування статей 106, 107 та 93 Договору про функціонування Європейського Союзу.
На практиці контроль за державною допомогою Антимонопольним комітетом України (АМКУ) може бути здійснений, використовуючи положення національного законодавства, тобто Закону про державну допомогу (ЗДД) та його вторинного законодавства, і там, де цього законодавства недостатньо (воно недостатньо всеохоплююче) забезпечити проведення відповідної оцінки справи, використовуються положення законодавства ЄС..
Тому слід застосовувати такий підхід:Приклад:
Справа, яку повинен розглянути АМКУ, стосується допомоги авіакомпанії на відкриття нових маршрутів. ЗДД та вторинне законодавство не мають правил, що стосуються авіакомпаній. Тому, не звертаючись до правил державної допомоги ЄС через Угоду про Асоціацію, АМКУ не може погодити надання допомоги. Однак, використовуючи Угоду про Асоціацію АМКУ може враховувати положення так званих Авіаційних керівних принципів ЄС при розгляді справи.