Розрив у фінансуванні - це різниця між грошима, необхідними для здійснення інвестиції та управління нею, та очікуваним грошовим потоком від інвестиції.

Обчислення розриву у фінансуванні використовується в основному для оцінки державної допомоги у справах інфраструктури (наприклад, культури, спорту, місцевої інфраструктури), щоб забезпечити пропорційність допомоги, тобто надання державної допомоги у таких розмірах, які відповідають тому, чого не вистачає з точки зору її фінансування. Отже, у випадку, коли потрібно обчислити розрив у фінансуванні, максимальна сума допомоги не встановлюється як стала частка допустимих витрат проекту, але допомога дорівнює розриву у фінансуванні або його частині.

Як обчислити розрив у фінансуванні?

 Що таке допустимі витрати?

Допустимі витрати визначаються у правилах, що стосуються цілей допомоги. Наприклад, у випадку інвестиційної допомоги для місцевої інфраструктури допустимими витратами є інвестиційні витрати в матеріальні та нематеріальні активи.

Загальна вартість інвестицій не включає непередбачувані витрати, відшкодовуваний ПДВ, а також амортизаційні відрахування.

Загальна вартість інвестицій не включає елементи допомоги, наприклад якщо земля надається нижче ринкової ставки, саме ринкова ставка землі повинна бути включена в аналіз розриву у фінансуванні. Отже, якщо ринкова ціна землі становить 100, навіть якщо бенефіціар отримав її безкоштовно, 100 слід враховувати при обчисленні. Допомога, отримана за землю (100 у цьому прикладі), буде врахована, коли буде розраховуватися максимальна сума, згідно з правилами кумуляції допомоги.

Як обчислюються операційні витрати?

Операційні витрати - це відтік грошових коштів, пов’язаний з функціонуванням інфраструктури.

Для цього обчислення розриву у  фінансуванні операційні витрати включають такі витрати, як витрати на персонал, матеріали, послуги за контрактом, комунікації, електроенергію, технічне обслуговування, оренду, адміністрування, але виключають амортизаційні відрахування та витрати на фінансування.

Операційні витрати також можуть бути позитивними, якщо інвестиції здійснюються з метою економії витрат.

Як було зазначено вище, амортизаційні відрахування, непередбачувані витрати не можуть бути враховані при обчисленні. Також не беруться до уваги витрати на фінансування, оскільки ці витрати, як вважається, покриваються ставкою дисконтування (див. нижче).

 Як обчислюються операційні доходи?

Початковою точкою є визначення відповідного рівня (власника, оператора або обох), де слід проводити аналіз.

Після встановлення рівня аналізу повинні бути враховані всі доходи, пов’язані з цим рівнем.

Нижче наведено три можливості рівня аналізу:

• якщо отримувач допомоги є власником інфраструктури, і вона експлуатується іншою компанією (а остання була обрана за допомогою тендеру, що означає, що допомога не надається на рівні оператора), операційними доходами є сплачений концесійний збір оператором - власнику;
• якщо одержувачем допомоги є оператор, оскільки це підприємство, яке здійснює інвестиції, операційними доходами є виплати кінцевих споживачів;
• якщо власник та оператор є одним і тим самим підприємством, або оператор є внутрішнім, операційними доходами є платежі кінцевих споживачів, а платежі між власником та оператором слід ігнорувати.

 

Важливо підкреслити, що з точки зору обчислення розриву у фінансуванні, державна допомога не є доходом, а тому вона не повинна бути частиною аналізу розриву у фінансуванні.

Водночас залишкова вартість є частиною операційного доходу за останній рік розрахунку. Залишкова вартість оцінює, скільки коштує інвестиція на кінець розрахункового періоду. Вона повинна відповідати економічній реальності і може бути обчислена або на основі чистої поточної вартості грошових потоків в роки функціонування, що залишаються, або на основі вартості активу.

Якою є часова рамка для обчислення?

Часові рамки обчислення - це відповідний термін життя інвестиції. Наближене значення представлено у таблиці нижче.

  

Якою є застосовна ставка дисконтування?

Ставка дисконтування, яка використовується при обчисленні розриву у фінансуванні, виражає ризикованість проекту.

Важливо підкреслити, що ставка дисконтування, яка використовується при обчисленні розриву у фінансуванні, повністю відрізняється від референтної ставки, яка зазвичай використовується у справах про державну допомогу.

Згідно з поточною практикою Європейської комісії, ставка дисконтування у 4% або нижче вважається відповідною для обчислення розриву у фінансуванні.

Вища ставка дисконтування може бути прийнята виключно тоді, коли виконуються наступні умови:

• орган-надавач допомоги, повинен мати змогу обґрунтувати, чому застосована ставка дисконтування вища за наближене значення;
• ставка дисконтування в принципі не повинна бути вищою за середньозважену вартість капіталу (WACC), якщо це необхідно з урахуванням проектного ризику;
• застосована ставка дисконтування повинна відповідати ставкам дисконтування/норм прибутку, які зазвичай застосовуються у відповідному бізнесі та секторі.

Для спрощення обчислення розриву у фінансуванні пропонується застосовувати в принципі ставку дисконтування у 4%.

На наведеній нижче діаграмі показано чотири сценарії, пов’язані з будівництвом та експлуатацією інфраструктури.

1. За першим сценарієм очікувані доходи не покривають інвестиційних витрат, а лише частково покривають операційні витрати. У цьому випадку всю інвестицію може фінансувати держава. Але за правилами інвестиційної допомоги, не дозволяється ніякої допомоги на експлуатацію.
2. За другим сценарієм очікувані доходи покривають операційні витрати, але не покривають інвестиційних витрат. У цьому випадку всю інвестицію може фінансувати держава.
3. У третьому сценарії очікувані доходи покривають операційні витрати і частково покривають інвестиційні витрати. У цьому випадку держава може фінансувати лише ту частину інвестицій, яка не покривається майбутніми доходами.
4. У четвертому сценарії очікувані доходи покривають операційні витрати та інвестиційні витрати, тому допомога на цей проект не дозволяється.

<= Контроль державної допомоги <= Допустима допомога