СУТНІСТЬ ДОПОМОГИ АЕРОПОРТАМ ТА АВІАКОМПАНІЯМ

Надання авіакомпаніям послуг аеропорту в обмін на аеропортові збори становить економічну діяльність. Тому будівництво, оновлення або розширення інфраструктури аеропорту, яка експлуатується комерційно, також є економічною діяльністю.

Водночас не всі заходи, пов'язані з аеропортами, є державною допомогою у значенні статті 1 ЗДД. Правила державної допомоги не застосовуються, якщо допомога надається для інфраструктури, яка використовується для виконання завдань суспільного інтересу, таких як охорона, контроль повітряного руху, пожежна безпека, поліція та митниця, за умови, що таке фінансування не призводить до надмірної дискримінації між аеропортами. Якщо аеропорти, як правило, несуть відповідальність за покриття витрат неекономічної діяльності, державне фінансування такої діяльності, надане конкретному аеропорту (в той час як інші все ще повинні нести такі витрати), становить державну допомогу, навіть якщо діяльність, що підтримується, є дійсно неекономічною .

Якщо інфраструктура аеропорту використовується як для економічної, так і для неекономічної діяльності, державне фінансування виходитиме за межі правил державної допомоги, оскільки воно покриває витрати, пов'язані з неекономічною діяльністю.

Крім того, заходи підтримки діяльності, що має виключно місцевий вплив, не впливають на торгівлю. Тому вони виходять за рамки правил державної допомоги. Це стосується державного фінансування невеликих аеропортів, які через свої характеристики можуть обслуговувати лише дуже короткі місцеві внутрішні рейси.

Аеропорт, який отримує допомогу, має бути відкритим для всіх потенційних користувачів.

 Особливі вимоги

*Як правило, дуже великі аеропорти (із середнім значенням обсягу перевезень понад 5 мільйонів пасажирів на рік) можуть отримувати державну допомогу лише за виняткових обставин.

** Інвестиційні проекти в певних аеропортах із середнім значенням обсягу перевезень менше 1 млн. пасажирів на рік, розташованих у периферійних регіонах, можуть отримувати допомогу до розриву у фінансуванні, що перевищує 75%, за виняткових обставин, виправданих особливими характеристиками кожного аеропорту, інвестиційного проекту та регіону, що обслуговується.

• Оперативна допомога для аеропортів у ЄС дозволена для аеропортів із середньорічним пасажиропотоком нижче 3 мільйонів до 3 квітня 2024 року.
• Максимально допустима сума допомоги до 3 квітня 2024 р. обмежена до 50% початкового розриву у фінансуванні на період 10 років.

Для аеропортів з кількістю пасажирів  до 200 000  на рік, сума операційної допомоги не може перевищувати необхідної для покриття операційних збитків та розумного прибутку протягом відповідного періоду. 

Допомога на відкриття нових маршрутів може покривати до 50% аеропортових зборів за маршрут максимум на три роки. Жодні інші витрати, пов'язані з відкриттям нових маршрутів, не можуть покриватися.

Допомога, що надається аеропортам та авіакомпаніям, підлягає контролю за державною допомогою, що вимагає попереднього повідомлення про всі нові заходи допомоги, тобто програми державної допомоги або індивідуальні заходи допомоги, що випливають із відповідної правової основи надання допомоги (наприклад, проекти актів, положень, рішень, контрактів, постанов, розпоряджень, наказів) до Антимонопольного комітету України (АМКУ), щоб вирішити, чи сумісна така державна допомога з правилами державної допомоги.

 ДОКУМЕНТИ

• Стаття 56а Регламенту Комісії (ЄС) № 651/2014 від 17 червня 2014 р. Про визнання певних категорій допомоги допустимими для внутрішнього ринку із застосуванням статей 107 та 108 Договору (OJ L 187, 26.6.2014, с. 1- 78) . Цей Регламент буде діяти до 31 грудня 2023
•  Communication from the Commission - Guidelines on State aid to airports and airlines (OJ C 99, 4.4.2014, pp. 3-34) (consolidated version)